Інтерактивні технології навчання . Методичні рекомендації для початкової школи.

 

Знання можуть бути купою каміння, що задавило б особистість,

І знання можуть бути вершиною піраміди, на якій стоїть особистість.

Невідомий філософ

    Мабуть, в усі часи, скільки існує школа, перед вчителями поставало одне з головних завдань — готувати учнів до життя, а не просто давати певні знання. Відтак — зміни у всіх сферах суспільства завжди вимагали певних змін у навчанні дітей. Напевно, це завдання педагоги вирішували  успішно, без особливих труднощів доти, доки не почався стрімкий розвиток людства. А як вчити зараз, в нинішній час, коли неймовірно швидко розвиваються наука, техніка, зростає обсяг інформації?І яким буде саме життя через одинадцять років навчання дитини у школі?Цілком зрозуміло — іншим. Чи спроможне було традиційне навчання забезпечити належний рівень розвитку сучасного школяра? Певно, що ні, адже воно спрямоване вирішувати суто освітні завдання:оволодіння читанням, письмом, лічбою.  От і виходить так, що наші учні по закінченню школи ніби і знають багато, але досить часто тими знаннями скористатися повною мірою не можуть.  ”Не можна людину навчити на все життя, її треба навчити вчитися все життя”, - стверджував ще  А.С.Макаренко.

   Добре відомо, що саме  початкова школа відіграє вирішальну роль у розвитку дитини. Здатність учня до саморозвитку, її творча активність – головні умови успішності у подальшому житті. Вчитель початкових класів повинен так спрямувати свою роботу, щоб саме в цей найбільш важливий для школяра  час не тільки сформувати  загально навчальні навички, а й стійкий пізнавальний інтерес, що забезпечить успіх учня протягом всього періоду навчання в школі. Адже не секрет, що після переходу до 5 класу пізнавальна активність, мотивація навчання  школярів  значно знижується.

Тому багато років у глибинах традиційного підходу до навчання формувався новий підхід до освіти, де на перший план висувається питання цінності людської особистості. Ідеї, окреслені в працях педагогів-новаторів, гуманістів С.Русової, Я.Корчака,А.Макаренка,В.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі, були підтримані вимогами сучасності. Альтернативою традиційного навчання та виховання став особистісно орієнтований підхід як основа освітньо-виховного процесу.

    Нова українська школа–це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета–створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті. НУШ–це школа, до якої приємно ходити учням.

Одними з основних методичних інновацій залишаються  інтерактивні методи навчання. Саме інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови як для становлення і розвитку компетентності учнів, так і для розвитку виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей. У зв’язку з тим важливим видається визначення самого поняття і сутності цієї групи методів, їх відмінностей від інших.

Суть інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор, який ніколи не “замикає” навчальний процес на собі. Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання. Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо.  Нагромаджений  сьогодні в Україні та закордоном досвід переконливо свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації й оптимізації навчального процесу.

Вони дають змогу учням:

·        полегшити процес засвоєння знань;

·        аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

·        навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;

·        моделювати різні соціальні ситуації і збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;

·        слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

·        вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати, шукати компроміси;

·       знаходити спільне розв’язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.

Тому у своїй діяльності використовую інтерактивні технології, які й покликані «не донести», «пояснити» і «показати» учням, а організувати спільний пошук розв’язання проблеми.

«Робота в парах»

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.

Учні організують свою роботу так:

1.Читають завдання та інформацію до його виконання.

2.Визначають, хто говоритиме першим.

3.Висловлюють свої думки, погляди на проблему по черзі.

4.Мають виробити спільну думку.

5.Визначають, хто докладатиме про результати роботи всьому класу, та готуються до цього.

Для ефективного спілкування в парах:

1.Зверніть увагу на:

·        мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановлюйте контакт очима;

·        допомагайте партнерові говорити, використовуючи слова та жести заохочення (кивок головою, доброзичливу усмішку, вигук «так-так»);

·        якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію). Наприклад: «Ти справді маєш на увазі, що…?», «Чи правильно я зрозуміла, що…?»;

·        говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади й пояснюючи свої думки.

2.Запам’ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:

·        давати поради;

·        змінювати тему розмови,

·        оцінювати особу, яка говорить;

·        перебивати;

·        розповідати про особистий ДОСВІД.

Метод «Мікрофон» дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

Правила проведення «Мікрофону»:

·       говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон;

·       відповіді не коментують і не оцінюють;

·       коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.

Особливо подобається учням інтерактивний метод «Вузлики». Дітей об’єдную в групи. Щоб прочитати зашифровані слова, необхідно в кожному рядку закреслити однакові літери. Використання цих карток розширює кут зору під час читання, учні вчаться розподіляти обов’язки, прислухатися до думки товариша.

Технологією, яка допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших, є  технологія розвитку критичного мислення. У своїй роботі використовую такі методики:

«Мозковий штурм»

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».

Його організовують за такими правилами:

1. Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

2. Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.

3. Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.

4. Обирають найкращі рішення.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

·        Намагатися висунути якомога більше ідей щодо вирішення проблеми.

·        Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.

·        Ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників.

·        Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.

Використовую цей метод на етапі актуалізації з метою обговорення перед читанням чи вивченням матеріалу. Використовую її майже на всіх уроках.

·        «Займи позицію»

Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає МОЖЛИВІСТЬ ВИСЛОВИТИСЯ кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

·        Порядок проведення:

·        1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.

·        2.  Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.

·        3. Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.

·        4. Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.

5. Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).

Система позначок «Поміч» на етапі усвідомлення змісту. Найбільш доречною ця методика є на уроках природознавства, основ здоров’я, читання.

Думати вільно та відкрито стосовно даної теми дозволяє методика «Гронування». Використовую, як на етапі актуалізації, так і на стадії усвідомлення, міркування.

«Сенкан» допомагає формувати здатність узагальнювати, систематизувати інформацію, схоплювати складні ідеї, формувати їх декількома словами є дуже важливо навичкою. Цю методику можна використовувати на етапі виклику та рефлексії.

Постійно практикую методику «Кероване читання з передбаченням». Головне завдання учителя – продумати систему питань. При цьому керуюсь схемою питань Блума.

Здебільшого на уроках читання використовую методику «Передбачення»(за ключовим словами, за прислів’ям, за загадкою).

Щоб створити стимулюючу, творчу атмосферу у класі, де учні почувалися б впевнено, висловлюючи свої думки, погляди, періодично застосовую один з видів комунікативної діяльності «розминку»: «Вітання. Знайомство»

(1 клас), “Крісло автора”, «Підняти настрій», «Уяви себе».

Відтворення отриманої інформації – це найважливіший аспект інтелектуальних можливостей учнів, що визначає результати їх вміння вчитися. Саме тому вміння відтворювати одержану інформацію є одним із найсуттєвіших моментів навчального процесу. Цьому сприяє ейдетика, елементи якої впроваджую у роботі. Це вміння працювати з живою уявою, використовуючи мнемічні прийоми. Спочатку я спробувала застосувати метод трансформації образу в цифру(при вивченні математики в 1 класі). Це яблуко, намальоване так, щоб можна було в ньому побачити різні цифри.

З метою розвитку асоціативного мислення на уроках читання, мови, основ здоров’я, трудового навчання, образотворчого мистецтва використовую гру «Уявляйко»(утворення асоціацій). Використання ще одного методу ейдетики – методу графічних асоціацій було зумовлено такою проблемою: досить часто учні початкової школи повинні опрацьовувати об’ємні, іноді складні статті з  «Природознавство». А як швидко вивчити вірші, слова пісень, не записуючи їх? Раніше був один метод – сісти і читати,повторювати, доки не вивчиш. Чи ефективний такий спосіб здобуття знань?Певно, що ні. Тому я запропонувала дітям зображувати на дошці, аркуші рядки віршів, пісень, а потім при роботі в групах і відомості зі статтей. Учням сподобалося, вони самі почали мені підказувати, що ми можемо намалювати. А потім, що і було найважливішим, вони легко і швидко відтворювали зображене навіть через деякий час.

За час роботи в школі я переконалася, що читання – складна інтелектуальна праця. Як зацікавити учнів? У цьому мені дуже допомогла методика В.Б.Едігея. На початку уроку використовую картки зі словами на реконструкцію, що активізує механізми паралельного аналізу – здібність, необхідну для повноцінного розуміння прочитаного.

Створюючи необхідні умови для розвитку здібностей учнів,не слід забувати про психологічні особливості молодших школярів. Відомо, що у цей період на зовнішньому плані учня провідною є навчальна діяльність, проте велике місце в його житті ще продовжує посідати ігрова діяльність. Це і стає основою для використання ігрових прийомів на уроках. Протягом уроку можна ввести 2-3 короткочасні ігрові ситуації, а можна весь урок побудувати у вигляді сюжетно-рольової гри. Перевагу віддаю таким іграм,які передбачають участь більшості учнів класу, швидку відповідь, зосередження уваги. Кожна дидактична гра виконує різні функції – збагачує пізнавальний досвід дітей,розвиває мислення, увагу, точність. Але головна мета введення ігор у навчальний процес – викликати інтерес до навчання. Елементи цікавинок викликають багате своїми наслідками відчуття подиву, новизни, незвичайності, несподіванки. Учні завжди із задоволенням відгадують загадки, ребуси, виконують завдання нестандартних математичних диктантів. Це допомагає протягом тривалого часу підтримувати інтерес до складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити вагу дітей не завжди вдається.

Творчість – один з найдоступніших і найпривабливіших шляхів до самоствердження маленької людини. Звичайно, творчість не приходить до дітей лише з натхненням. Творчості, як відомо, можна вчитися. Особливо ефективним є уроки творчості, зокрема складання казок за кубиками Проппа. У кожного  з них своє значення, від якого залежить вчинок героя. Використовую також методику Л.Б. Фесюкової. Вона допомагає всебічно розвивати дитину, оскільки урок за такою методикою має таку структуру:

1)    моральний урок;

2)     виховання добрих почуттів;

3)    Мовленнєва зарядка;

4)    Розиток мислення і уяви;

5)    Казка і математика;

6)    Казка та екологія;

7)    Казка розвиває руки.

Це нетрадиційний підхід до використання казкового матеріалу, в основу якого взято спадщину Д.Родарі і рекомендації авторів ТРВЗ. Нетрадиційно – це означає навчити учнів оригінально, незвично, по-своєму не тільки сприймати зміст, але й творчо перетворювати хід розповіді, вигадувати різні кінцівки, вводити непередбачувані ситуації, змішувати декілька сюжетів в один. Я переконана, що діти – це неперевершені фантазери, винахідники. Жаль, що на такі уроки у діючій програмі відведено занадто мало годин.

Моїм учням подобається бути співтворцями уроку. Я часто  повторюю, що вони мої музиканти, а я лише диригент. І від їхньої гри залежить якою буде «музика» нашого уроку. Дітям до вподоби картинковий план , який використовую на уроках читання, математики, української мови. Він слугує більш чіткій організації роботи на уроці, ілюструє основні етапи і види роботи, дозволяє підводити підсумки виконаної роботи.

Отже, відома істина – творчість учителя породжує творчість учнів. Я впевнена, що навчання має нести задоволення від пізнання навколишнього світу. Як видно із вищесказаного для такої роботи не потрібно якихось особливих умов. Єдина необхідна умова – це бажання вчителя працювати творчо, по-сучасному, що сприяє досягненню найбільш позитивних результатів складного процесу навчання:

·       Знання засвоюються набагато краще. Це не запам’ятовування, а вдумливий, творчий процес пізнання світу;

·       У роботі задіяні всі діти класу;

·       Учні вчаться працювати у групі;

·       Формується доброзичливе ставлення до опонента;

·       Кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

·       Створення «ситуації успіху»;

·       За короткий час опановується багато нового складного матеріалу.

М.Монтессорі стверджувала: «Єдине свідчення правильності навчально-виховного процесу – це щастя дитини». Задумаймося над цим, чи щасливі наші школярики, чи з радістю йдуть на урок, і чи згадають вони через багато років своє навчання у школі, як щось неймовірне, незвичайне?І цікаво, чим стануть їхні знання  -  купою каміння чи вершиною піраміди?